Погода в Санкт-Петербурге | Pogoda78.ru

Диктант на тему мати

Диктант на тему мати

Задание 1. Перепишите текст. Объясните знаки препинания и орфограммы. Определите, параллельная или последовательная связь между предложениям данного ССЦ.

1. Я перебегаю, босой, к окошку, прыгаю на холодный стул, и меня обливает блеском зеленого, голубого льда. Горы его повсюду, до крыш сараев, до самого колодца - весь двор завален. И сизые голубки на нем: им и деваться некуда! В тени он синий и снеговой, свинцовый. А в солнце – зеленый, яркий. Острые его глыбы стреляют стрелками по глазам, как искры. И все подвозят, все новые дровяники… (по И. Шмелеву). (64 слова)

Задание 2. Спишите текст. Объясните постановку знаков препинания. Подчеркните в тексте определения, назовите, чем они выражены, каковы условия обособления определений в тексте.

Небольшой обоз тянулся по узенькой, как ход крестьянских саней, проселочной дорожке, или, лучше сказать, – следу, будто недавно проложенному по необозримым снежным пустыням. Пронзительно, противно для непривычного уха скрипели, визжали полозья (С. Аксаков). (31 слово)

Задание 3. Спишите текст. Объясните постановку знаков препинания. Определите, какие члены предложения связаны отношениями однородности.

Дорога в Сибирь безмерно трудна, но утешительна. Неизреченны и неисчислимы красоты и чудеса земли: и горы – чудо, и степь – чудо, и лес, и небо, покрывающее твердь и живущих от плодов земли и животворящего небесного света и дождя (по В. Бахревскому). (35 слов)

Задание 4. Спишите текст. Объясните постановку знаков препинания. Подчеркните в тексте определения. Назовите условия их обособления.

В ночью после сильной грозы разом распустилась сирень – гордость усадьбы: лиловая низенькая персидская, с приторно-душистыми, свешивающимися соцветьями, рослая венгерская, с тяжелыми блекло-фиолетовыми кистями, и самая обильная, пышная белая, как подвенечное платье, отечественная сирень (Ю. Нагибин). (33 слова)

Задание 5. Спишите текст. Объясните постановку знаков препинания. Определите частеречность всех слов текста. Запишите текст в транскрипции, описать позиционные чередования гласных в первых двух словах, отметьте позиционные чередования в области согласных.

Возчики наезжают друг на дружку, путаются оглоблями, санями. Летят голубые глыбы, стукаются, сползают, прыгают друг на дружку, сшибаются на лету и разлетаются в хрустали и пыль. Кипит работа: грохаются в лотки ледяные глыбы, скатываются корзины снега, позвякивает ледянка-щебень на крепкую засыпку.

К обеду – ни глыбы льда, лишь скрипучие вороха осколков, скользкие хрустали в снежку (по И. Шмелеву). (55 слов)

Задание 6. Спишите текст. Объясните постановку знаков препинания. Назовите разделительные и выделительные знаки препинания.

Между тем маленькая фигурка, освободившись от своего башлыка и пальто, оказалась бледным, очень худощавым мальчиком в подержанном мундирчике реального училища. Понимая, что речь идет о нем, он в неловкой выжидательной позе держался в своем углу, не решаясь подойти ближе. Наблюдательная Таня, бросив на него украдкой несколько взглядов, сразу определила про себя, что этот мальчик застенчив, беден и самолюбив (А. Куприн). (58 слова)

Задание 7. Спишите текст. Объясните постановку знаков препинания. Назовите лексические средства связи предложений в ССЦ.

Отец был необычайно ласков с детьми и часто провожал мать в город. Они возвращались вместе и казались радостны. А главное, оба были спокойны духом, ровны и приветливы, и когда мать урывками, с шутливой укоризной взглядывала на отца, то казалось, она черпает этот мир в его глазах, некрупных и некрасивых, и изливает его потом своими, крупными и красивыми, на детей и окружающих (Б. Пастернак). (61 слово)

Задание 8. Спишите текст. Объясните постановку знаков препинания. Определите, параллельная или последовательная связь между предложениями ССЦ.

Было еще мокро, но так тепло и тихо, как бывает милым майским вечером. Летали жуки, слабо гудя. Кусты полны влаги, того легкого серебра, что осыпается крупными каплями на проходящего. Ольга Александровна дышала глубоко и вольно.

– Все-таки, говорила она, лучшее, что создал Бог, это природа. Знаете, я так делю людей: кто природы не любит, не понимает, тот для меня ничто. У него пустое сердце. Я много раз замечала: идешь вечером в городе, например, в Москве: сутолока, шум. И вдруг подымешь голову, над Тверским бульваром увидишь звезду… как это чудно (Б. Зайцев). (88 слов)

Задание 9. Спишите текст. Найдите и исправьте ошибку в оформлении чужой речи.

– Постойте! Еще одно слово, – попросил Иван, – вы ее нашли? Она вам осталась верна?

– Вот она, – ответил мастер и указал на стену.

От белой стены отделилась темная Маргарита и подошла к постели.<…>

– Какая красивая, без зависти, но с грустью и с каким-то тихим умилением проговорил Иван, вишь ты, как у вас все хорошо вышло (М. Булгаков). (52 слова)

Задание 10. Спишите, расставляя знаки препинания.

А солнце спускалось за лес оно бросало несколько чуть теплых лучей которые прорезывались огненной полосой через весь лес ярко обливая золотом верхушки сосен. Потом лучи гасли один за другим последний луч оставался долго он как тонкая игла вонзился в чащу деревьев но и тот потух.

Пение птиц постепенно ослабевало вскоре они совсем смолкли кроме одной какой-то упрямой которая будто наперекор всем среди общей тишины одна монотонно чирикала с промежутками все реже и реже и та наконец свистнула слабо незвучно в последний раз встрепенулась слгка пошевелив листья вокруг себя и заснула (И.А. Гончаров). (90 слов)

Диктант на тему мати

День матері твір

Травень – місяць, багатий на свята, найпишніша та найпрекрасніша пора весни. І одне з травневих свят в Україні називається просто, але стосується кожного з нас. Кожної людини, яка живе та ходить по землі. Це свято – День матері, що відзначається в нашій країні у другу неділю травня.

Мати - найрідніша людина. Ії голос, яким би він не був, мелодійний чи ні, все одно наймилозвучніший. Теплі руки матері – це перше, що відчуває малюк. Ніжні дотики, колискова, ласкаві слова – все це прояви материнської любові, тепла.

Матері бувають різні. Іноді це добрі та дбайливі жінки. Іноді – розгублені дівчатка, які і не сподівалися такого неочікуваного щастя. Є жінки, які своїм дітям і за матір, і за батька.

Іноді матері занадто переживають за своїх дітей та не відпускають їх від себе, іноді – нехтують своїми батьківськими обов’язками, а хтось навіть зі своїх дітей знущається. Хтось з дітей взагалі своїх матерів не знає, їх виховують названі батьки, вихователі у притулках. Бувають матері-алкоголічки або наркоманки. Десь в глибині душі, як би вони себе не поводили, вони залишаються матерями, адже дали життя своїм дітям. Матері – це просто люди, і вони такі само різноманітні, як люди.

Мати – це та, хто дала життя, дала можливість з’явитися на цей світ, побачити сонце та небо, пробігтись зеленою травицею, проявити себе у цьому світі. Навіть, коли мама багато чого забороняла робити, життя, яке вона дала, дає можливість проявляти себе, творити у нашому світі, нести у нього свій труд, тепло своєї душі.

Допомога мамі

Раніше я не замислювалася про те, яка ціна домашнього затишку та злагоди в родині. Щоб нічого не порушувало порядок, зранку до вечора слідкує мати. Тому її інколи так турбують речі, які я кладу не на своє місце, або ж найменший бруд у моїй кімнаті.

Тільки нещодавно я зрозуміла, чому необхідно піклуватися про такий дріб’язок. Кілька місяців тому матуся поїхала у відрядження на кілька тижнів. На хазяйстві залишилися лише ми з батьком. Тоді я й зрозуміла, чого варті ота чистота й порядок!

Без турботливих маминих рук наша домівка перетворилася на запорошений магазин антикваріату! Гарно було лише нашому коту, який у купах речей час від часу викопував собі норки. А коли я у цьому гармидері загубила ключі від дому, я заприсяглася допомагати мамі у будь-яких дрібницях, про які б вона не просила. Отак втративши на не короткий час пильну хранительку домашнього вогнища, я усвідомила ціну її сумлінної роботи.

Одна зламана чи брудна річ може легко зіпсувати домашній затишок. Причому йдеться не лише про чистоту підлоги чи посуду. Атмосфера в домі залежить від простих речей: затишку та взаємодопомоги. Чистота й порядок зовні – це запорука й внутрішньої гармонії також.

Я допомагаю мамі у простих речах, вона відчуває підтримку й не так втомлюється, з гарним настроєм виконує свою роботу. Усі від цього отримають вигоду. Адже злагода вдома поширюється й за межі хатніх стін на колектив та суспільство.

Мамині руки

Мамині руки – це найтепліші, найніжніші руки на землі. Так я думаю про руки своєї мами. Мабуть, кожна дитина буде за мною згодна. Всі люблять своїх матерів, а я свою люблю найбільше.

Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.

Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.

Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».

Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна допомогти їй по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.

Моя дорога мати

У мене найкраща мама в світі. Ми з моїм братом Михайлом дуже її любимо. Моя мама - енергійна та сучасна жінка. Їй тридцять п'ять років. Вона добре виглядає та займається спортом. Мама ходить в басейн, любить грати в теніс та бадмінтон. Працює мама в транспортній фірмі, в офісі. Вона організовує перевезення різних вантажів.

Мама працює багато. Через це у неї мало часу, щоб готувати вдома їжу, прати та прибирати. Тому всі в нашій родині навчилися самі себе обслуговувати, щоб мамі не доводилося за кожним доглядати. І це корисно, тому що привчає до самостійності. А якщо в мами є час, нехай вона краще в'яже. Мама чудово вміє це робити: вона зв'язала мені гарного светра, татові - теплі шкарпетки, а бабусі - шарф з квітами.

Іноді ми разом з мамою граємо в настільний теніс. У нас є спеціальний столик, який ми розкладаємо в таких випадках. Ще мама любить природу та вирощує чудові квіти на підвіконні.

Мама для нас з Михайлом - не нянька, а справжній друг. До неї завжди можна прийти зі своїми проблемами, і вона не буде охати та ахати, а просто вислухає та допоможе. Ну, звичайно, трохи почитав мораль, тому що її справа - нас виховувати. Мама добра, сильна та спокійна. Але вона не тому є найкращою, а просто тому, що вона наша мама. Найдорожча й рідна.

Моя ненька

Мати… Скільки приємних спогадів пов’язано з цим словом, скільки можливого і неможливого зробила ця жінка для нас. Хіба хтось може бути ближчим за неї? Руки та обличчя жінки-матері - це те, що завжди заспокоїть, підтримає, збереже від будь-якого зла. Мати-Берегиня завжди поруч із нами.

Мама - найрідніша і найдорожча у цілому світі людина, і все в дитині - від матері. Це вона вчила нас вимовляти перші слова, посміхатися до людей, говорити з ними ввічливо, з любов’ю. Вона нас вчила бути дорослими. І пізнаючи закони життя, саме від матері ми перейняли най-мудрішу науку - любити людей. Бо лише з любові народжується прекрасне. Мати вчила нас поважати друзів, бути вірними їм і у радощах, і у горі. Вірність - це почуття, яке теж виховала у нас ненька: вірність матері, вірність друзям, вірність батьківщині…

Ми, українці, вкладаємо триєдиний сенс у поняття «Мати». Це - Мати-Богородиця, яку українці обрали своєю заступницею. До неї звертаються в молитві, в поезії, в піснях. Народна мораль ставить якнайвищі вимоги до жінки-матері. Ця прадавня етична засада втілена в Заповідях Господніх: «Шануй батька свого і матір свою, щоб довгими дні твої були на землі». Звідси - образ Матері-Берегині, яка завжди поруч із нами, як писав безсмертний Тарас Шевченко:

У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим…

Це наша земна Матір, яка дає нам життя, мудро формує наші почуття, наші устремління, творить людину. І цей триєдиний сенс виростає до узагальнюючого поняття Матері-України, яка теж хвилюється за долю кожного свого сина, кожної своєї доньки.

Життя іде. Дорослішають діти. Та для матері дитина завжди залишається дитиною і в 10 років, і в 30, і в 50. А тому ніколи не покидає її тривога за долю власної дитини. І завжди вчить вона своїх дітей творити добро на землі.

Ненці, яка дарує нам життя, яка вчить нас по совісті жити і любити людей, присвячені поетичні рядки М. Рильського, А. Малишка, Д. Пав-личка, Б. Олійника, В. Симоненка… До матері - хранительки роду, ніжної, чуйної, мудрої жінки - звернені найтепліші рядки поетів:

• Рідна мати моя, ти ночей не доспала
• І водила мене у поля край села,
• І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
• І рушник вишиваний на щастя дала…

В Україні стає доброю традицією відзначати в другу неділю травня день Матері, берегині, духовної опори роду. Цього дня вся наша любов, ніжність, чуйність їй - Матері, яка дала нам життя, і всім Матерям землі.

Моя прекрасна мати

Мама, матуся. На будь-якій мові це слово - прекрасне. У кожного своя ненька - найкраща. Моя для мене - ідеал доброти, чесності, любові, людяності. Слово її - то , як криця, - тверде й непохитне, то , наче сонечко весняне, - лагідне, веселе, тепле. Все, що злітає з її уст, — ніби світла мелодія, в якій відсутні баси та гучні акорди. І я починаю вже уважніше прислухатися до цієї музики, запам'ятовую, відкладаю в пам'яті, а щось і в серці.

В житті кожного буває мить, коли так не вистачає мами - рідної, мудрої, доброї і справедливої. Саме тоді і оживають її слова і рятують, немов краплина живої води від феї-чарівниці, що впала на квітку, на пожовклу від спеки траву-мураву. Саме тоді й усвідомлюєш, що без матері ти ніхто, і, відкидаючи гордість, самолюбство, біжиш-поспішаєш вимолити прощення за спричинений біль. Добре, якщо не пізно.

Мені дуже шкода тих людей, які не розуміють, чи не хочуть розуміти, що материнські слова, як і вона сама, — це скарб, дарований самим небом, який треба оберігати, доки є сили.

От і я зараз піду, притулюся до рідненької, попрошу пробачення за те, що була неслухняною. Знаю, що вона ніжно посміхнеться, та й скаже: «Я не тримаю зла. » — і пригорне до свого доброго серденька.

Хай святиться ім'я твоє, матусю, й імена всіх матерів!

Найрідніша людина то є мати

З першого дня життя людини – поруч мати. Вона доглядає, годує і допомагає пізнавати світ своїй дитині. Вона навчає цінувати це життя таким, яким воно є, бачити радощі і прикрощі, прагнути завжди до чогось кращого.

Протягом життя, щоб не сталося, мати завжди буде поряд, завжди вислухає та допоможе. Мати радіє нашим перемогам та співчуває невдачам. Матір може дати розумні поради і допомогти вирішити усі наші проблеми, саме вона захистить та застереже від невірних кроків та вчинків. Бо, коли не маєш достатнього життєвого досвіду, дуже легко помилитися, оступитися і піти не тією стежкою.

Кожна мати прагне вберегти своє дитя від життєвих турбот. Материнська любов здатна подолати будь-яку відстань. І, де б ми не були, мама завжди знайде спосіб допомогти.

Немає жодного письменника, який би не посвятив свого твору матері. Це «Пісня про рушник» Андрія Малишка, «Два кольори» Дмитра Павличка, оповідання «Мати» Олександра Довженко.

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.

Та не тільки мати поета «недоспала ночей», не тільки вона «в дорогу далеку…на зорі проводжала». Багато матерів, проводжаючи дітей у далеку дорогу, бажали їм щастя та добробуту, молилися за них щохвилини та завжди чекали додому.

Вирушаючи у велике життя, обов'язково треба подякувати своїй матусі за все, що вона для тебе зробила. Адже саме мати є зіркою, яка освітить твій шлях у темряві великого світу. І коли ти, дорослий і сильний, видерешся на вершину, не забудь про найріднішу людину, бо саме завдяки їй ти і став тим, ким ти є.

Про маму 4 клас

Мама – це наймиліше, найрідніше та найніжніше слово у цілому світі. Я дуже сильно люблю свою маму!
Без матусі я почуваюсь самотньо, бо вона мій найкращий друг, моя порадниця, мій вчитель. Мама завжди підтримає свою дитину, не дивлячись ні на що завжди буде поруч, пригорне, обійме, заспокоїть та захистить.
Моя мама – невтомна трудівниця. Ще, навіть, сонечко не зійшло, а вона вже приготувала смачний сніданок, попрасувала, поприбирала, полила квіти. А потім цілий день на роботі працює. Але і про мене не забуває. Завжди допоможе з домашнім завданням, дасть гарну пораду, пограє в ігри. Ми з мамою любимо ходити на прогулянки, їздити до лісу по гриби та ягоди. А взимку кататися на санчатах та лижах з високих гірок.
А на вихідних ми читаємо цікаві фантастичні книжки, книги про тварин. Готуємо смачний пиріг та влаштовуємо вечір чаювання. Тому її ніжні ручки завжди дуже теплі та ласкаві, пахнуть смачною домашньою випічкою.
А ще мама допомогла мені побачити, який цікавий та яскравий навколишній світ. Адже саме вона вперше показала мені море та його мешканців; відвезла до зоопарку, де познайомила з тваринами з різних країн нашої планети; навчила садити та вирощувати квіти, цінувати працю інших людей.
За це я завжди буду вдячна своїй матусі. Цінуватиму кожну її пораду та дослухатимусь до кожного її слова. Мама – це мій найдорожчий скарб.

Твір на тему моя мати

З першого дня життя людини – поруч мати. Вона доглядає, годує і допомагає пізнавати світ своїй дитині. Вона навчає цінувати це життя таким, яким воно є, бачити радощі і прикрощі, прагнути завжди до чогось кращого.

Протягом життя, щоб не сталося, мати завжди буде поряд, завжди вислухає та допоможе. Мати радіє нашим перемогам та співчуває невдачам. Матір може дати розумні поради і допомогти вирішити усі наші проблеми, саме вона захистить та застереже від невірних кроків та вчинків. Бо, коли не маєш достатнього життєвого досвіду, дуже легко помилитися, оступитися і піти не тією стежкою.

Кожна мати прагне вберегти своє дитя від життєвих турбот. Материнська любов здатна подолати будь-яку відстань. І, де б ми не були, мама завжди знайде спосіб допомогти.

Немає жодного письменника, який би не посвятив свого твору матері. Це «Пісня про рушник» Андрія Малишка, «Два кольори» Дмитра Павличка, оповідання «Мати» Олександра Довженко.

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.

Та не тільки мати поета «недоспала ночей», не тільки вона «в дорогу далеку…на зорі проводжала». Багато матерів, проводжаючи дітей у далеку дорогу, бажали їм щастя та добробуту, молилися за них щохвилини та завжди чекали додому.

Вирушаючи у велике життя, обов'язково треба подякувати своїй матусі за все, що вона для тебе зробила. Адже саме мати є зіркою, яка освітить твій шлях у темряві великого світу. І коли ти, дорослий і сильний, видерешся на вершину, не забудь про найріднішу людину, бо саме завдяки їй ти і став тим, ким ти є.

Твір опис мами

моєї мами дуже гарне ім’я – Юлія ! Це ім’я походить від старовинного імені Иулия , що означає « пухнаста ». Ім’я мамі дуже підходить. Вона дуже струнка , ніжна, добра , ласкава , тендітна . Я її дуже люблю. Моя мама не знає ліні , вона вміє в’язати , шити , дуже смачно готує. Це вона навчила мене всьому , що я вмію.
У моєї мами дуже красиві сірі очі з довгими пухнастими віями , густі каштанові волосся , ніжні рожеві губи. Вона худенька , середнього зросту. У неї стрункі ноги , а розмір взуття у матусі менший , ніж у мене !
У моєї мами добрі поступливий характер , вона любить розповідати мені забавні історії , любить жартувати. Вона багато читає. За що б вона не взялася , все у неї виходить! У будинку в нас завжди чисто і затишно!
Мамочка пунктуальна , вона звикла вставати в один і той же час. Обов’язково заправляє ліжко . Вона всім каже: «Доброго ранку ! » , – А мене цілує .
Мамуля любить поніжитися на дивані з книжкою , любить пов’язати, повишивать хрестиком . У неї багато вишитих картин. Вона і мене цьому намагається навчити . Мама не любить , коли у мене брудне взуття , змушує мити. Не любить , коли я незачесана , любить охайність і чистоту.
До їжі матуся вибаглива . Дуже любить салати і татарську кухню. У недільні дні часто готує смачні страви , але сама їсть дуже мало.
Я люблю свою матусю , люблю її сльози і посмішку! Мені подобається , коли вона мене захищає , радіє моїм успіхам , допомагає у важкі хвилини.

Твір розповідь про маму

Перше слово людини – мама. Кожна дитина у світі хоча б раз на день говорить це слово. Його розуміють у всіх країнах, і навіть звучить воно майже однаково у більшості мов. Скільки творів та віршів, поем та романів присвячено любові до матері. Саме слово мама ніби вміщує щось таке ніжне і тепле. І одразу в уяві з’являється її тендітний та ніжний образ.

Що може біти ріднішим за матусині руки? Коли тобі сумно вони зігрівають тебе обіймами. Що може бути ласкавішим за матусині очі? Вони осяюють світ навколо тебе. Немає нічого щасливішого, ніж мить коли матуся посміхається. І навіть коли вона сердиться - ближчої людини не існує.

Матері дають нам життя. Вони плекають нас з першої миті нашого існування. І ніхто не розуміє нас краще за маму. Вона завжди поряд, завжди допоможе. Вона готує найкращі страви і дає наймудріші поради. Вона пишається нашими досягненнями і хвилюється, коли нас немає вдома. Вона любить нас понад усе і навіть більше.

Мама вчить нас найголовнішим людським якостям – доброті, чесності, порядності та людяності. Вона відкриває для нас життєвий шлях, допомагає на заблукати на ньому. Тому потрібно зробити все для того, щоб вона завжди могла нами пишатися і якнайменше журилась через наші невдачі.

Для мене немає ближчої людини за мою матусю. Вона мій друг, соратник та однодумець, мій промінь сонця, моя наснага. Моя мама – найкраща в світі!

Твір-роздум на тему «Мати»

Мати – це мабуть, найголовніше слово у всіх мовах на землі. Це слово, яке першим у житті вимовляє більшість дітей світу. І скільки б не було людині років: десять, двадцять п’ять чи сорок, вона просить: «Ой, мамочко, допоможи!», коли потрібна допомога. Мамо, матінко, матушко, голубко…Навіть якщо матері немає біля нас, ми віримо, що вона почує та захистить.

Що тут казати! Коли ми, наприклад, чимось налякані, то спершу у нас виривається зойк «Мама!». А потім вже «Міліція!», «Сусіди!» чи «Уряд!».
Я розмірковую, чому це так. І приходжу до висновку, Ми знаємо – є людина, яка буде любити та допомагати своїм дітям завжди та всюди, які б іноді невдячні не були ці діти. І така людина – мама. Тому ми завжди жаліємо сиріт, або тих дітей, у кого матері ведуть асоціальний образ життя та не піклуються про них. Поряд з ними є друзі, держава, вчителі, вихователі, можливо, родичі. Але немає найріднішої людини…

Мати може «читати мораль», навіть вилаяти, але перша прибіжить на допомогу в разі потреби. Знаючи це, люди співають безліч пісень про материнський подвиг. Як приклад можна навести естрадну пісню з такими словами «Мамо, мамо ти моя, стіна кам’яна…». Або українську пісню про мамин рушник: «Рідна мати моя, ти ночей недоспала…»

Моя мати – така ж самовіддана жінка. Давно, коли я ще зовсім маленьким лежав в колисці, вона навіть на годину не полишала мене самого. Сповивала, годувала, купала, пильнувала мій сон. Потім змагалася з усіма моїми дитячими хворобами. Приносила мені щойно куповані нові іграшки, щоб порадувати. І зараз турбується про те, що я їм, чи щось мені не болить, чи добре я вдягнений. І звісно, яку я отримаю освіту та яким буде моє майбутнє.

Водночас вона виховує в мені самостійність, адже діти теж мають при нагоді вміти самі дати собі раду. Інакше як вони потім зможуть вести доросле життя та самими бути батьками?

Матерів треба берегти. Адже вони так багато вкладають у нас, що можуть забувати про себе. Діти можуть допомагати своїм матерям по господарству, старанніше вчитися та менше давати своїм мамам причин для зайвих турбот. Інколи варто відмовитися і від надто дорогих подарунків, якщо бачиш, що батькам вони «не по кишені».

Краще самому зробити мамі подарунок та показати їй свою подяку за її любов. Нехай невеликий, недорогий або змайстрований власноруч, але все одно подарунок. І не тільки до Восьмого березня чи до дня народження, а просто так, від душі!

Диктант на тему мати

ОЦЕНКА ДИКТАНТОВ

Диктант — одна из основных форм проверки орфографической и пунктуа­ционной грамотности.

Для диктантов целесообразно использовать связные тексты, которые долж­ны отвечать нормам современного литературного языка, быть доступными по содержанию учащимся данного класса.

Объем диктанта устанавливается: для IV класса •—90—100 слов, для V класса—100—110, для VI—110—120, для VII—120—150, для VIII клас­са— 150—170 слов. (При подсчете слов учитываются как самостоятельные, так и служебные слова.)

Контрольный словарный дикт а_н т проверяет усвоение слов с непроверяемыми и труднопроверяемыми орфограммами. Он может состоят из следующего количества слов: для IV класса — 15—20, для V класса — 20—25, для VI класса — 25—30, для VII класса — 30—35, для VIII класса — 35—40.

Диктант, имеющий целью проверку подготовки учащихся по определенной теме, должен включать основные орфограммы или пунктограммы этой темы, а также обеспечивать выявление прочности ранее приобретенных навыков. Ито­говые диктанты, проводимые в конце четверти и года, проверяют подго­товку учащихся, как правило, по всем изученным темам.

Для контрольных диктантов следует подбирать такие тексты, в кото­рых изучаемые в данной теме орфограммы и пунктограммы были бы представ­лены не менее 2—3 случаями. Из изученных ранее орфограмм и пунктограмм включаются основные; они должны быть представлены 1—3 случаями. В целом количество проверяемых орфограмм и пунктограмм не должно превышать: в IV классе—12 различных орфограмм и 2—3 пунктограмм, в V классе — 16 различных орфограмм и 3—4 пунктограмм, в VI классе — 20 различных орфограмм и 4—5 пунктограмм, в VII классе —24 различных орфограмм и 10 пунктограмм, в VIII классе — 24 различных орфограмм и 15 пунктограмм.

. В тексте контрольных диктантов могут включаться только те вновь изучен­ные орфограммы, которые в достаточной мере закреплялись (не менее чем на двух-трех предыдущих уроках).»

В диктантах должно быть: в IV классе — не более 5 слов, в V—VI клас­сах— не более 7 слов, в VII—VIII классах — не более 10 различных слов с непроверямыми и труднопроверяемыми написаниями, правописанию которых ученики специально обучались.

До конца первой четверти (а в IV классе —до конца первого полугодия) бохраняется объем текста, рекомендованный для предыдущего Класса.

,При оценке диктанта исправляются, но не учитываются орфографические и пунктуационные ошибки:

1) в переносе слов;

2) на правила, которые не включены в школьную программу;

3) на еще не изученные правила;

4) в словах с непроверяемыми написаниями, над которыми не проводилась специальная работа;

5) в передаче авторской пунктуации.

Исправляются, но не учитываются описки, неправильные написания, иска­жающие звуковой облик слова, например: «рапотает» (вместо работает), «дул-' по» (вместо дупло), «мемля» (вместо земля).

При оценке диктантов важно также учитывать характер ошибки. Среди ошибок следует выделять негрубые, то есть не имеющие существенного значения для характеристики грамотности. При подсчете ошибок две негрубые счита­ются за одну. К негрубым относятся ошибки:

1) в исключениях из правил;

2) в написании большой буквы в составных собственных наименованиях;

3) в случаях слитного и раздельного написания приставок в наречиях, об­разованных от существительных с предлогами, правописание которых не ре­гулируется правилами;

4) в случаях раздельного и слитного написания не с прилагательными и причастиями, выступающими в роли сказуемого;

5) в написании ы и и после приставок;

6) в случаях трудного различия не и ни (Куда он только не обращался! Куда он ни обращался, никто не мог дать ему ответ. Никто иной не. ; не кто иной, как; ничто иное не. ; не что иное, как и др.);

7).в собственных именах нерусского происхождения;

8) в случаях, когда вместо одного знака препинания поставлен другой;

9) в пропуске одного из сочетающихся знаков препинания или в нарушении их последовательности.

Необходимо учитывать также повторяемость и однотипность ошибок. Если ошибка повторяется в одном и том же слове или в корне однокоренных слов, то она считается за одну ошибку.

Однотипными считаются ошибки на одно правило, если условия выбора правильного написания заключены в грамматических (в армии, в роще; колют, борются) и фонетических (пирожок, сверчок) особенностях данного слова.

Не считаются однотипными ошибки на такое правило, в котором для вы­яснения правильного написания одного слова требуется подобрать другое (опорное) слово или его форму (вода — воды, рот — ротик, грустный — гру­стить, резкий — резок).

Первые три однотипные ошибки считаются за одну ошибку, каждая сле­дующая подобная ошибка учитывается самостоятельно.

Примечание. Если в одном непроверяемом слове допущены 2 и более ошибок, то все они считаются за одну ошибку.

При наличии в контрольном диктанте более 5 поправок (исправление невер­ного написания на верное) оценка снижается на один балл. Отличная оценка не выставляется при наличии трех и более исправлений.

Диктант оценивается одной отметкой.

Оценка «5» выставляется за безошибочную работу, а также при нали­чии в ней 1 негрубой орфографической или 1 негрубой пунктуационной ошибки.

Оценка «4» выставляется при наличии в диктанте 2 орфографических и 2 пунктуационных ошибок, или 1 орфографической и 3 пунктуационных оши­бок, или 4 пунктуационных при отсутствии орфографических ошибок. Оцен­ка «4» может выставляться при 3 орфографических ошибках, если среди них есть однотипные.

Оценка «3» выставляется' за диктант, в котором допущены 4 орфографи­ческие и 4 пунктуационные ошибки, или 3 орфографические и 5 пунктуацион­ных ошибок, или 7 пунктуационных ошибок при отсутствии орфографических ошибок, В IV классе допускается выставление оценки «3» за диктант при

5 орфографических и 4 пунктуационных ошибках. Оценка «3» может быть по­ставлена также при наличии 6 орфографических и 6 пунктуационных, если среди тех и других имеются однотипные и негрубые ошибки.

Оценка «2» выставляется за диктант, в котором допущено до 7 орфо­графических и 7 пунктуационных ошибок, или 6 орфографических и 8 пунктуа­ционных ошибок, 5 орфографических и 9 пунктуационных ошибок, 8 орфогра­фических и 6 пунктуационных ошибок.

При большем количестве ошибок диктант оценивается баллом «1».

При некоторой вариативности количества ошибок, учитываемых при вы­ставлении оценки за диктант, следует принимать во внимание предел, превы­шение которого не позволяет выставлять данную оценку. Таким пределом яв­ляется для оценки «4» 2 орфографические ошибки, для оценки «3»—4 ор­фографические ошибки (для IV класса — 5 орфографических ошибок), для Оценки «2»— 7 орфографических ошибок.

В комплексной контрольной работе, состоящей из диктанта и дополнительного (фонетического, лексического, орфографического, граммати­ческого) задания, выставляются две оценки за каждый вид работы.

При оценке выполнения дополнительных заданий рекомендуется руковод­ствоваться следующим:

Оценка «5» ставится, если ученик выполнил все задания верно.

Оценка «4» ставится, если ученик выполнил правильно не менее 3/4 заданий.

Оценка «3» ставится за работу, в которой правильно выполнено не менее половины заданий.

Оценка «2» ставится за работу, в которой не выполнено более половины заданий.

Оценка «1» ставится, если ученик не выполнил ни одного задания.

Примечание. Орфографические и пунктуационные ошибки, допущенные при выполнении дополнительных заданий, учитываются при выведении оценки за диктант.

При оценке контрольного словарного диктанта рекомендуется руко­водствоваться следующим:

Оценка «5» ставится за диктант, в котором нет ошибок.

Оценка «4» ставится за диктант, в котором ученик допустил 1—2 ошибки.

Оценка «3» ставится за диктант, в котором допущено 3—4 ошибки.

Оценка «2» ставится за диктант, в котором допущено до 7 ошибок. При большем количестве ошибок диктант оценивается баллом «1».