Мета: перевірити знання і вміння учнів з розділу “Лексикологія. Фразеологія”, вміння читати в належному темпі, усвідомлювати основний зміст прочитаного; розвивати логічне мислення, орфографічну й пунктуаційну грамотність, пам’ять, увагу.
Обладнання: текст диктанту, текст для читання мовчки.
I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
II. ПОПЕРЕДНЄ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕКСТОМ ДИКТАНТУ
III. ВІДПОВІДІ ВЧИТЕЛЯ НА ЗАПИТАННЯ
IV. НАПИСАННЯ ДИКТАНТУ
Весна на Поділлі
Нас оточувала велична природа. Батько вчив нас змалку любити і пізнавати її.
Наставала весна. Ліс починав шуміти якось неспокійно. Таємничий гомін йшов день і ніч. Від нього ставало неспокійно на душі і на серці.
Сніг танув, зникав поволі. Ми вперше після зими виходили в ліс.
Пробивалася перша травиця, проліски витикались з-під снігу. Дерева вкривались ніжним перволистом.
Десь високо на стовбурі велетня береста постукував дятел. Ми прикладали вуха до стовбура й слухали. Потім
(89 сл.) (За Г. Журбою.)
V. ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЬНОГО ЧИТАННЯ МОВЧКИ
1. Пояснення вчителя щодо проведення читання мовчки.
2. Читання учнями тексту.
3. Виконання тестових завдань.
4. Відповіді вчителя на запитання учнів.
Текст для контрольного читання мовчки
Було це дуже давно. Два королі – польський та угорський – об’єднали свої війська і підступили до стін славного міста Дорогобужа. Захисникам града прибульці передали листа. Пропонували без битви відчинити міські брами, вийти в поле без зброї і здатися в полон. За це королі обіцяли усім зберегти життя. В іншому випадку, погрожували, місто буде спалене і на ласку переможців сподіватися нічого.
Коли минув відведений на роздуми час, із Дорогобужа вийшов посланець. Зайди-воїни зустріли його і провели на узвишшя, де на золочених стільчиках возсідали королі.
– Я приніс відповідь на ваш лист,- сказав посланець і передав угорському та польському владарям бадилину із схожим на ясеневе листям та з блідо-рожевим суцвіттям на верхівці.
– Як?! – здивувалися владарі. – Оце й усе?
– Мені старійшини доручили передати тільки це, а ще веліли сказати: якщо вам цього зілля замало, то ось довкола вас на пагорбі його цвіте скільки завгодно.
Зібрали королі своїх радників та наймудріших мужів. Думали, думали – ніяк не зрозуміють, що саме захисники міста сказали їм цим зелом. Коли знайшовся один:
– Я знаю це зілля. Воно горить і не згоряє. Він взяв із багаття палаючу гілку і підніс її до квітучого куща. В ту ж мить увесь кущ спалахнув голубувато-зеленкуватим полум’ям. Та ще через мить полум’я згасло. І всі побачили, що кущ стоїть неушкоджений – такий же рожевоквітий, усміхнений.
І всі враз зрозуміли, що саме відповіли захисники Дорогобужа на їхній ультиматум.
І мовив угорський король польському:
Ми ніколи не завоюємо цієї країни. Тому я повертаю своїх воїнів додому. І тобі раджу зробити те ж саме.
Відтоді сотні разів вороги воювали наш край. Але кожного разу залишалися з облизнем. А край зеленіє під синім небом та ясним сонцем. І щоліта тут рожево квітнуть кущі неопалимого зела, стверджуючи незнищенність української землі і її народу.
Неопалима купина. Так називається це зело. Здавна так називається.
Сам образ неопалимої купини використовується в Україні досить часто. Зокрема, значного поширення набула ікона, яка так і називається “Неопалима купина”.
На ній зображення Богородиці з Сином на руках вписується у восьмикутну зірку, яка складається з двох – червоного і зеленого – чотирикутників з гострими кутами і увігнутими всередину сторонами. Зелений колір означає кущ купини, червоний – полум’я, яке охопило рослину. Ця ікона, виставлена у храмі чи в хаті, нібито оберігає приміщення від пожежі та блискавки.
Неопалима купина – поетичне відображення долі України та українського народу. Яких тільки бід не випадало на наш край! Його палили, грабували, нищили, століттями різні заброди висмоктували животворні сили, забороняли українську мову й культуру, викорчовували саму назву “Україна”. Але, як писав наш Великий кобзар,
Не вмирає душу наша,
Незнищенність твоєї Вітчизни, незнищенність твого народу – ось що символізує рожевоквітна купина. Знай це.
(440 слів) (Євген Шморгун.)
Запитання до тексту
1. Які два королі вирішили захопити місто Дорогобуж?
А) чеський та польський;
V б) польський та угорський;
В) чеський та угорський;
Г) угорський та фінський.
2. Що передав посланець володарям?
3. Що всі побачили, коли полум’я згасло?
А) Що від куща залишився попіл;
V б) що кущ стоїть неушкоджений;
В) що кущ розквітнув;
Г) що кущ розтанув у повітрі.
4. Що порадив угорський король польському?
V а) Повернути своїх воїнів додому;
Б) не звертати уваги на таку відповідь;
В) негайно почати штурм міста;
Г) направити інших посланців.
5. Від чого оберігає приміщення ікона “Неопалима купина”?
А) Від злодіїв та грабіжників;
V б) від пожежі та блискавки;
В) від хвороби та недуги;
Г) від зливи та посухи.
6. Що символізує Неопалима купина?
А) Прагнення народу до волі;
Б) силу нашого народу;
V в) незнищенність нашої Вітчизни, нашого народу;
Г) зв’язок поколінь.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 53, 55-57 підручника.
АНАЛІЗ СКЛАДОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ МАЛОЇ БУКВИ щ. ПОРІВНЯННЯ МАЛОЇ БУКВИ щ З МАЛИМИ БУКВАМИ ш, ц. ПИСЬМО МАЛОЇ БУКВИ щ, СЛІВ І РЕЧЕНЬ З НЕЮ Мета: вчити учнів писати рядкову букву щ; закріпити уявлення про її звукове значення, розвивати мовлення, вміння аналізувати структуру малої букви щ, зіставляти її елементи з.
Робота над удосконаленням власного тексту. Вправляння у порівнянні художніх та науково-популярних описів. Контрольна робота: складання діалогу. (Вправи 42-45) Тема. Робота над удосконаленням власного тексту. Вправляння у порівнянні художніх та науково-популярних описів. Контрольна робота: складання діалогу. (Вправи 42-45). Мета. Закріпити здобуті знання про будову.
Виражальні засоби риторики (порівняння, метафора, протиставлення, парадокс) Уроки № 48, 49 Тема. Виражальні засоби риторики (порівняння, метафора, протиставлення, парадокс) Мета: спираючись на здобуті учнями знання з теорії літератури, пояснити роль та значення.
Аналіз контрольної роботи. Правопис закінчень іменників жіночого і чоловічого роду в орудному відмінку однини. (Вправи 129-133) Тема. Аналіз контрольної роботи. Правопис закінчень іменників жіночого і чоловічого роду в орудному відмінку однини. (Вправи 129-133). Мета. Ознайомити учнів з особливостями закінчень іменників жіночого.
Зв’язне мовлення Усний докладний переказ тексту публіцистичного стилю Зв’язне мовлення Усний докладний переказ тексту публіцистичного стилю Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати такі текстотворчі вміння: визначати тему та головну думку тексту, колективно.
ПОНЯТТЯ ПРО ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА РОЛЛЮ РІЗНИХ ЗАЙМЕННИКІВ У ТЕКСТІ Мета: ознайомити учнів з новою частиною мови – займенником, з особливостями займенників, їх роллю у мовленні; вчити впізнавати серед слів займенники, які вказують на предмети.
СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ СЛОВОТВОРУ СЛОВОТВОРЧІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ Урок № 60 СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ СЛОВОТВОРУ Мета: закріпити знання, уміння і навички стилістичного використання засобів словотвору; розвивати вміння встановлювати внутрішньо –.
РОЛЬ ПРИСЛІВНИКІВ У ТЕКСТАХ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ПРИСЛІВНИК Мета: показати роль прислівників у художніх і науково-популярних творах; вчити пояснювати значення прислівників у тексті, вибирати з-поміж поданих прислівник, що найбільше відповідає змісту речення, тексту;.
ЗМІНЮВАННЯ І ТВОРЕННЯ СЛІВ. ОСНОВНІ СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ Мета: навчальна: повторити та поглибити вивчене про змінювання й творення слів; сформувати вміння розрізняти спільнокореневі слова і форми слів; узагальнити знання про способи творення слів;.
ДІАЛЕКТНІ СЛОВА, СФЕРИ ЇХ УЖИВАННЯ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 38 ДІАЛЕКТНІ СЛОВА, СФЕРИ ЇХ УЖИВАННЯ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ Мета: повторити відомості про діалектні слова, сфери їх уживання.
РОЛЬ ПРИСЛІВНИКІВ-СИНОНІМІВ І ПРИСЛІВНИКІВ-АНТОНІМІВ У МОВЛЕННІ Мета: вчити учнів добирати до поданого прислівника синоніми й антоніми; розвивати мислення, мовлення; виховувати позитивне ставлення до навчання. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ.
ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ЗА РІК Урок № 70 ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ЗА РІК Мета: підбити підсумки навчальних досягнень десятикласників за рік; розвивати вміння підбивати підсумки власної діяльності, аналізувати їх, робити висновки;.
Змістовний зв’язок між частинами тексту Тема: Змістовний зв’язок між частинами тексту Мета: поглибити знання учнів про структурні одиниці тексту; формувати уявлення про змістовний зв’язок між частинами тексту; розвивати зв’язне мовлення;.
АНАЛІЗ СКЛАДОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ МАЛОЇ І ВЕЛИКОЇ БУКВ Юю. ПИСЬМО МАЛОЇ І ВЕЛИКОЇ БУКВИ Юю, СЛІВ І РЕЧЕНЬ З НЕЮ. СПИСУВАННЯ ДРУКОВАНОГО РЕЧЕННЯ Мета: вчити учнів писати малу і велику букву Юю, поєднувати її з іншими буквами; розвивати мовлення, фонематичний слух, уміння порівнювати, зіставляти; виховувати любов до природи.
Роздільне написання слів у реченнях. Складання розповіді за малюнком. Вимова й правопис слів завдання, ведмідь Урок 9 Тема. Роздільне написання слів у реченнях. Складання розповіді за малюнком. Вимова й правопис слів завдання, ведмідь Мета: повторити й вдосконалити знання про будову.
НАПИСАННЯ Н У ДІЄПРИКМЕТНИКАХ ТА НН У ПРИКМЕТНИКАХ ДІЄПРИКМЕТНИКОВОГО ПОХОДЖЕННЯ Мета: – навчальна: повторити й поглибити знання школярів про способи творення дієприкметників, зокрема про суфіксальний спосіб; сприяти зміцненню навичок правопису – н – у дієприкметника.
Правопис закінчень іменників жіночого та чоловічого роду на Тема. Правопис закінчень іменників жіночого та чоловічого роду на – а (-я) в родовому відмінку однини. (Вправи 146-150). Мета. Показати зв’язок закінчень іменників жіночого та.
Вступ. Звуки мовлення. Букви. Каліграфічне написання малих букв українського алфавіту. Вимова та правопис слів азбука, абетка, алфавіт і вересень Урок 1 Тема. Вступ. Звуки мовлення. Букви. Каліграфічне написання малих букв українського алфавіту. Вимова та правопис слів азбука, абетка, алфавіт і вересень Мета: ознайомити учнів.
Ненаголошені [е], [и], [о] в коренях слів. Правопис. Орфограма (практично) Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 57 Тема. Ненаголошені [е], [и], [о] в коренях слів. Правопис. Орфограма (практично) Мета: – навчальна: систематизувати й узагальнити знання учнів.
Складні речення СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ УРОК № 20 Тема. Складні речення Мета: ознайомити учнів з поняттям про складні речення; формувати вміння розпізнавати складні речення, обгрунтовувати вживання розділових знаків.
ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ЧИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ. ВИМОВА І ПРАВОПИС НАЙУЖИВАНІШИХ ЧИСЛІВНИКІВ, УЖИВАННЯ ЇХ У МОВЛЕННІ Мета: ознайомити учнів з частиною мови – числівником; дати початкове уявлення про числівник, його роль у мовленні; вчити впізнавати серед слів числівники, ставити до них.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВУКОВОГО СКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЗВУКОВІДТВОРЕННЯ В ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 5 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВУКОВОГО СКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЗВУКОВІДТВОРЕННЯ В ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ Мета: повторити загальну.
Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівниковий зворот. Літера и в суфіксах дієприслівників Тема: Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, Морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівниковий зворот. Літера и в суфіксах дієприслівників. Мета: Дати поняття про дієприслівник як.
Тренувальні вправи на використання прикметників у мовленні. Практичні словотворчі вправи. Усний опис зимового пейзажу Урок 65 Тема. Тренувальні вправи на використання прикметників у мовленні. Практичні словотворчі вправи. Усний опис зимового пейзажу Мета: вдосконалювати вміння рід, число і відмінок у.
Спостереження за вживанням прикметників у різних типах тексту Урок 60 Тема. Спостереження за вживанням прикметників у різних типах тексту Мета: удосконалювати вміння дітей визначати відмінок прикметника за закінченням і формою іменника, організувати спостереження.
Другорядні члени речення. Означення. Обставина ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 26 Тема: Другорядні члени речення. Означення. Обставина Мета: сформувати поняття означення та обставина, формувати вміння розпізнавати їх у.
КОНТРОЛЬНИЙ ДИКТАНТ. НАВЧАЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ МОНОЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ Мета: – навчальна: оцінити рівень орфографічної й пунктуаційної грамотності семикласників: правильно писати слова на вивчені орфограми; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; перевірити.
ЗМІНА ПРИГОЛОСНИХ [г], [к], [х] НА [з’], [ц’], [с’] ПЕРЕД ЗАКІНЧЕННЯМ Мета: ознайомити учнів із чергуванням кінцевих приголосних [г], [к], [х] на [з’], [ц’], [с’] перед закінченням – і в іменниках різного роду; формувати вміння й.
УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 7. ЧИТАННЯ ТЕКСТІВ РІЗНИХ СТИЛІВ, ТИПІВ, ЖАНРІВ МОВЛЕННЯ. ОЦІНКА ВИКОРИСТАНИХ АВТОРОМ МОВНИХ ЗАСОБІВ, АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ТЕКСТУ ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок №13 УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 7. ЧИТАННЯ ТЕКСТІВ РІЗНИХ СТИЛІВ, ТИПІВ, ЖАНРІВ МОВЛЕННЯ.
Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 77 Тема. Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом Мета: – навчальна: поглибити знання учнів про вживання.
Розвиток зв’язного мовлення. Типи мовлення СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ УРОК № 11 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Типи мовлення Мета: дати учням загальне уявлення про типи мовлення; навчити їх визначати типи мовлення, самим.
Зв’язне мовлення. Загальне уявлення про стилі мовлення, сфери вживання кожного з них ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 19 Тема: Зв’язне мовлення. Загальне уявлення про стилі мовлення, сфери вживання кожного з них Мета: дати уявлення про.
Зв’язне мовлення. Мовленнєві помилки й недоліки (практично). Види помилок, допущених у переказі. Аналіз письмового переказу ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Мета: підвести підсумки письмових учнівських робіт, відзначити позитивне у їх виконанні, вказати основні види помилок, допущених у письмовій роботі, проаналізувати.
Зв’язне мовлення. Докладний усний переказ тексту розповідного характеру І СЕМЕСТР ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ Урок № 10 Тема: Зв’язне мовлення. Докладний усний переказ тексту розповідного характеру Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати в учнів.
Урок розвитку мовлення. Чергування голосних у коренях іменників жіночого та чоловічого роду в однині. (Вправи 116-120) Тема. Чергування голосних у коренях іменників жіночого та чоловічого роду в однині. (Вправи 116-120). Мета. Ознайомити учнів із випадками чергування голосних звуків в окремих відмінках.
Записати слова у два стовпчики. В один стовпчик слова,в яких букви я,ю,є позначають два звуки, а в другий –о дин звук.
Оля,ящик, синє, людина, щастя, ялинка, єнот,Юра.
Осінь
У саду вже господарює осінь. Пожовкли дерева. Тихо падає жовте та червоне листя. Достигли сливи,яблука і груші. (За І.Сенченком)
Завдання. Записати речення. У словах поставити наголос.
Осінь
Розпочався вересень — перший місяць осені. Дні стали коротшими. Сонце рідко з’являється на небі. Часто йдуть дощі. Відлітають у вирій птахи.
На деревах почали жовтіти листочки. З кожним днем їх більшає. Поступово осінь вступає у свої права. (36 слів)
Примітка. Пояснити: правопис підкресленого слова; вживання тире у першому реченні.
Словниковий диктант до теми ненаголошені е, и у коренях слів.
Глухі та дзвінкі приголосні.
Як-то гарно,любі діти,
У вікно вам виглядати.
В ньому все – тополі, квіти,
Сонце й поле біля хати. (В.Терен)
Завдання. Записати вірш, підкреслити слова, в яких приголосні звуки тільки дзвінкі.
Учні другого класу вирішили посадити біля школи молодий сад . У неділю вранці з лопатами і відрами вони зібралися на шкільному подвір ’ ї. Діти разом із батьками завзято працювали. Через тиждень на маленьких деревцях з ’ явилися перші клейкі листочки. Тепер росте біля школи молодий сад.
Подовжені м ’ які приголосні. Словниковий диктант
Знання, гілля, Оля,колосся,синя,читання,узлісся, воля, зілля, читання, Льоня, життя.
Апостроф
Словниковий диктант
П’ять,б’ють, ряд, в’ють, пам'ять, солов’ ї, подвір’я ,здоров’я , буряк, хлоп’ята, свято, бур’ян, м’ята,пір’я, цвях
Диктант
У Мар’янки є вже дев’ять кроликів. Живуть вони в дерев’яних клітках . Кролі дають людям м'ясо і м’яке тепле хутро. Мар’янка зі своєю матір’ю дбайливо доглядають тварин. Кролики полюбляють моркву та буряки, а також листя малини та м’яти. Мар’янці допомагає маленький братик Дем’янко.
Малюнковий диктант
Пір’їна, м’яч, сузір’я, м’ята, п’ять, сім’я, в’юнок, подвір’я , сім’я, цвях, бур’ян, буряк.
Листопад
У листопаді рідко бувають сонячні дні. Та сьогодні нам пощастило. Ми гуляємо в парку. Під ногами шурхотить сухе листя. Це листопад укрив землю яскравим килимом. Яких тільки кольорів не побачиш в осінньому маскараді листяних дерев! (35 слів)
Іменник
Вибірковий диктант
Завдання. Записати іменники.
На перерві
Закінчився урок читання. Почалася велика перерва. Усі учні вийшли на шкільне подвір ’ я .
Тільки Василько та Мар ’ янка залишилися у класі. Вони сьогодні чергові.
Діти провітрили класну кімнату. Мар ’ янка полила квіти. Разом з Васильком вона підготувала все потрібне до наступного уроку. (Із журналу)
Розподільний диктант
Завдання . Записати слова у два стовпчики . Один – слова назви істот, а другий – слова назви неістот.
Осінь, школяр, дерево, ящірка, парта, коза, квітка, шофер, хвиля, бабуся.
Загадковий диктант
Тема «Іменник. Назви істот та неістот»
А нічого не будує
Просто дерево лікує. (Дятел)
Ми до станції « Дніпро»
Їдем з татом на …(метро)
Диктант
Чого веселка весела.
Небо синє. Жовте жито. Луки зелені. Яблука червоні. Вода у Дніпрі фіолетова.
А як устане веселка. То в ній усі ці кольори є. От яка багата веселка. Вона з Дніпра воду набирає. (З журналу)
Завдання. Підкреслити слова,які означають назву одного предмета,однією лінією, назви багатьох предметів – двома лініями.
Велика буква
Творчий диктант
Завдання. Придумати і записати імена, по батькові та клички тварин.
Павлик та Андрійко поїхали до брата … в село Вишневе. Через річку Расаву вони гонили на луг корову … . З хлопцями завжди був песик … . Ввечері внуків зустрічала бабуся …. .
Завдання. Придумати і записати клички тварин.
У лісі й на луках від морозу сховалися маленькі звірята: зайчик… , білочка … , лисенятко … , мишенятко … а інші. А великий старий пень Пенькович став житлом для багатьох комах.
(Допоміжні слова: Вуханчик, Проня, Микита, Пік)
Київ
Київ – столиця України. Це красиве місто стоїть а берегах річки Дніпро. Головна вулиця Києва – Хрещатик. Воно засноване трьома братами – Києм,Щеком і Хоривом. На честь братів названо київські гори – Щекавиця та Хоревиця. У центрі міста протікає річка Либідь, яка названа на честь сестри.
Київ,це стародавнє і завжди молоде місто,- гордість і слава українських людей.
Попереджувальний диктант
Дніпро і Десна
Дніпро і Десна – рідні брат і сестра. Колись Десні дуже хотілося старшинувати над Дніпром. Вона прудко понеслася до Чорного моря наввипередки з братом. Та хоч як поспішала, Дніпро перегнав сестру, заступив їй дорогу. Стала Десна притокою Дніпра. Влила вона свої води в його могутню течію.
Диктант «Перевіряю себе»
Діти пишуть текст під диктовку. Перевіряють написане, підкреслюють сумнівні для себе місця в тексті. Перевіряють себе, запитують у вчителя про написання того чи іншого слова, чи постановку розділового знака. Як варіант – учні виправляють помилки, користуючись словниками чи підручниками. Перевіряючи такі диктанти, вчитель враховує тільки не виправлені учнем помилки. Такі диктанти підвищують активність учнів, виробляють у них навички самоконтролю.
На уроці читання Валентина Михайлівна прочитала нам казку Івана Яковича Франка «Фарбований лис». Оксана Сікорська і Юрко Денесюк намалювали ілюстрації до частин казки. На уроці трудового навчання Леся Семенюк зліпила з пластиліну кумедного лиса.
Прикметник
Завдання. Записати диктант, підкреслити в тексті прикметники.
Настилає дуб високий
Серед пишної долини
Віти дужі і високі
До червоної калини (Б.Грінченко)
Самодиктант
Завдання. Записати текст по пам ’ яті. Підкреслити прикметники.
На зеленій галявині,
Диктант « Блискавка»
Вчитель читає речення один раз, учні повторюють його і пишуть самостійно. Перевіряється диктант взаємно в парах, або звіряється зі зразком на дошці чи в підручнику. Такі диктанти сприяють розвитку слухової пам’яті, розвивають навички самоконтролю.
Мала крапля великий камінь точить.
Від поганого коріння не жди доброго насіння.
Краще добра стежка, ніж поганий шлях.
Диктант «Перевіряю себе»
Діти пишуть текст під диктовку. Перевіряють написане, підкреслюють сумнівні для себе місця в тексті. Перевіряють себе, запитують у вчителя про написання того чи іншого слова, чи постановку розділового знака. Як варіант – учні виправляють помилки, користуючись словниками чи підручниками. Перевіряючи такі диктанти, вчитель враховує тільки не виправлені учнем помилки.
На лісовій дорозі.
Вибіг з лісу лось. Сміливо перебігає широку дорогу. Шофер Іван Петрович зупинив машину. Милується гарним лісовим велетнем.
Люди не чіпають не кривдять лосів. Тільки голодні вовки осмілюються іноді напасти на них. Рогами й копитами відіб’ються від злих сіроманців дужі лосі. (43 слова)
Подруги.
Зоряна і Мар ’ яна – подруги. У них однакова шкільна форма і біляве волосся. Сидять дівчатка за однією партою. Залюбки граються на шкільному подвір ’ ї. Дуже люблять уроки читання. Разом готують домашні завдання. Після уроків відвідують гурток хорового співу. Щонеділі виступають перед глядачами у будинку культури.
Дієслово
Завдання. Записати текст. Підкреслити дієслова
Настає зима
Над землею висіли хмари. Накрапав дрібний дощик. Вітер грався з голими гілочками дерев.
Раптом у повітрі з'явилися білі пушинки. Це летіли над землею сніжинки. Їх ставало все більше й більше. Починався білий зимовий вальс .
Синичка
Лютує зима. Тріщить мороз. Співає свою пісеньку завірюха.
Петрик став біля вікна. Раптом щось стукнуло у шибку. Це прилетіла до вікна синичка. Вона ніби просила хлопчика її врятувати. Петрик пожалів пташку. Він насипав їй у годівничку їжі. Пурхає синичка та клює їжу. Так і проживе до весни.
Самодиктант
Вибіг місяць з-за діброви,
Погубив на вітрі брови,
Заховав за спину руки,
Ходить лисий, без перуки.
Тихо-тихо сніг іде,
Білий сніг, лапатий:
ми у двір скоріш підем,
Ми прокинем зранку
стежку біля ганку. (М.Познанська)
Грім у бубон б`є,
А на струнах дощику
Вітер виграє. (О.Лупій)
Диктант
Завдання. Записати текст. Підкреслити дієслова.
Виручили
Йде Славко до школи і бачить, як сусідська коза гризе кору на липці. Прогнав він розбишаку геть, заліпив ушкоджене місце глиною і побіг собі далі.
Взимку Славко застудився і захворів. Мама приготувала із цвіту липи цілющого настою.
Хлопчик випив його – і простуди як не було.
Отак Славко й липа виручили одне одного.
Творчий диктант
Завдання. Встав у речення найбільш влучні дієслова.
Цього року зима … сніжною. Де не глянь, скрізь …. снігові замети.
Зима
Завдання. Із ряду слів, близьких за значенням, добери і встав у речення найбільш влучні.
Прийшла зима.Повітря стало …. . Якщо постояти на місці, то руки починають …. ,
(Слова для довідок : холонути, мерзнути, клякнути, дубіти)
Диктант « Блискавка»
Завдання. Запиши пари слів протилежні за значенням.
Доброго тримайся, поганого цурайся.
Праця людину годує,а лінь марнує.
Сонце блищить,а мороз тріщить.
Знайшов не скач, загуб – не плач.
Корінь слова
Диктант
Березовий ліс.
Завдання. Записати, підкреслити в тексті споріднені слова.
Коло нашого села березовий ліс. У ньому багато старих беріз і малих берізок. Тут люблять рости підберезники.
От і лісничий іде лісовою просікою. Березняк старанно стереже лісник.
Самодиктант
Завдання. Записати, підкреслити в тексті споріднені слова. Позначити корінь
На покосі косар косою косить.
Ворона проворонила вороненя.
Лічилка
Гойда, гойда, гойдалочка, гойдається Наталочка. Раз, два, три, чотири, п'ять —
треба гойдалку спинять.
Опеньки.
В гущині синиця дзенька і тріщить сухий сучок. З ляку тиснуться опеньки, позираючи хитренько з-під мохнатих шапочок. Хати їх — пеньки дуплисті і купки рудого листя.
Опенят масних, хороших я набрав повненький кошик і присів спочить на пеньок.
Речення
Калина
Край вулиці стоїть самотня хатина. Коло неї росте кущ калини. Як забіліють квіти,дівчата ними коси прикрашали. А вже коли кетяги достигли. Їх вішали попід стріху.
З давніх-давен наш народ оспівував калину у піснях.
Калина - символ рідної землі, батьківської хати, невмирущого роду людського.
Дитяча іграшка.
Донині живе в Україні традиція виготовлення дерев’яної іграшки, яку зберегли майстри на Волині та Львівщині.
Вони виготовляють розписні вазочки, коників, гойдалки, пташок, музичні інструменти. Іграшки виготовляли з явора, липи,осики, сосни.
Завдання. Запиши вірш, знайди спонукальне речення. Підкресли слова,які виражають спонукання до дії.
Розквітай, же слово
Ів родині, і ушколі,
Й на заводі,і у полі
Розцвітай же, слово! (П.Тичина)
Диктант
Чи бували ви в дитячій бібліотеці? Рівними шеренгами вишикувались казки, словники, книги про природу, подорожі, пригоди. Який чудовий світ дитячої книги!
Головні слова у реченні.
Літо
На березі Десни у високій траві росли великі лісові дзвіночки. У повітрі пахло духмяними квітами і м’ятою.
Дзижчали бджоли. Сюрчали коники. Високо в небі з ’ явилися ластівки. З лозняку долинув дивний пташиний спів.Це затьохкав у кущах соловей. ( За І. Токмановою)
Лебеді
Одного разу Миколка на озері побачив білих лебедів. Вони недовірливо поглядали на хлопчика. Наступного дня хлопчик змайстрував годівничку. Насипав туди зерна, крихти хліба. Лебеді довго не наважувалися наблизитися до годівнички.
Поступово лебеді звикли до Миколки і брали їжу просто з рук.
Карпати
Карпати-це високі гори . У них ростуть могутні дуби,вічнозелені ялини,білокорі берези. На галявинах бігають олені,козулі. У лісах літають глухарі.На деревах сидять дятли,а у горах гніздяться беркути. Пастухи виганяють отари овець на полонини.
Ось якими є ці чудові гори! Помилуватися Карпатами їдуть люди звідусіль.
Текст
Диктант
Завдання. Запиши текст, придумай заголовок.
Максимко Спіймав велику щуку. Він пустив її у відро з водою. Відро поставив у комірчину.
Почув здобич рудий кіт. Хотів він піймати рибу. Тільки у щуки зуби гострі. Щука цап кота за лапу.
Скільки різних квітів на землі! А мені подобаються ромашки. Ці квіти дуже ніжні. Голівки їх, неначе маленькі жовті сонечка з білосніжними промінчиками. Листя - ніби прозоре зелене мереживо. В кожній квіточці - крапелька роси, а в ній блакитне небо і пухнасті хмарки пливуть. Квіти – окраса нашої землі.
Айстри.
Айстри – квіти садові. До пізньої осені квітник переливається різнокольоровими барвами цих красунь. Чудові букетики айстр в руках святково одягнених школярів – ознака початку навчального року.
Рушник
В Україні здавна вишивали рушники. Жодне свято не обходилось без них. Рушники на стінах, на образах, на паляниці хліба. Готуючись до заміжжя, вишивала свої рушники і наречена. У кожній місцевості свої кольори, свої орнаменти.
Рушник – це символ нашого народу, це оберіг роду. І найкращий той, що вишивала мама.
Травень
Дерева і кущі поспішають прибратися до свята весни. Зеленіє молода травичка. З'явилися перші фіалки. Понад річкою синіють незабудки. Зацвіла запашна суниця. Уже білими хмаринками вкрилася черемшина. Пливе від неї солодкий медовий запах у високе небо. А до гомінкого щебету пташок приєдналися чарівні трелі солов'я. Пташиний хор заполонив травневий ліс.